Ризик розвитку діабету вищий у тих, хто пізно лягає спати та пізно встає.
Навіть при однаковій тривалості сну ризик розвитку діабету, метаболічного і саркопенії вищий у тих, хто пізно вкладається спати та пізно встає
Дослідження корейських вчених пройшло за участі 1620 учасників Korean Genome Epidemiology Study (KoGES).Усім їм було від 47 до 59 років.
Добровольці відповідали на питання анкети про те, як багато вони зазвичай сплять, о котрій вважають за краще лягати і вставати, як часто займаються фізкультурою тощо. Крім цього, у всіх учасників взяли зразки крові для аналізу, здатного оцінити обмін речовин в організмі. Також випробовувані пройшли денситометрію, що виявляє відсоток жирової і м'язової тканин в тілі.
На основі опитування менше 600 осіб мали чітко виражений хронотип: 480 виявилися "жайворонками" і 95 - "совами". Решта перебували у проміжному положенні між цими двома категоріями.
Незважаючи на те, що "сови" були в середньому молодші за "жайворонків", відсоток жирової тканини у них, як правило, був вищим, а жирів у крові в виявляли більше.
У чоловіків-"сов" раніше починалася втрата м'язової маси (саркопенія), а серед жінок того ж хронотипа був підвищений ризик метаболічного синдрому і діабету. Результати не залежали від кількості годин сну.
Автори дослідження вважають, що такі закономірності можуть виникати через тенденції "сов" вести нездоровий спосіб життя.
