Початок нових стосунків часто супроводжується внутрішнім запитанням: а чи не варто трохи змінитися, щоб "підійти", бути зручнішою, м’якішою, енергійнішою, цікавішою? Така адаптація здається природною, але тонка межа між "розвитком" і "зрадою собі" зникає швидко.
Чи варто змінювати заради потенційного партнера і чому це може бути небезпечно, пояснив у коментарі для РБК-Україна (проєкт Styler) лайф коуч та сексолог Віталій Курсік.
Чому ми намагаємося показати кращу версію себе
Усім хочеться подобатися. Особливо тоді, коли хтось конкретний ловить твій погляд, викликає метеликів у животі - і у відповідь хочеться бути "найкращою версією себе".
"І тут з’являється спокуса: "А що, як я трохи зміню себе? Стану більш зручною. Трохи стриманішою. Або, навпаки, гучнішою. Захоплюся його інтересами. Приберу свої "дивності" з вітрини…", - каже експерт.
Він додав, що ми всі так робимо, бо ж так хочеться - щоб помітили, полюбили, обрали.
"Але от питання: а кого саме тоді обирають? Тебе? Чи версію, яку ти зліпила спеціально під когось? І скільки часу ти зможеш тримати цей образ? Скільки енергії піде на те, щоб бути "тією" чи "тим"? А головне - чи зможеш ти в такому форматі відчувати себе щасливим?" - продовжує коуч.
Віталій Курсік наголошує, що близькість з іншою людиною не будується на масках. Вона можлива лише там, де є місце для справжності. З усіма "але", з усіма дрібними (чи гучними) дивностями, з унікальним набором твоїх якостей.
Зміни заради любові - звична пастка
У соціумі нас вчать бути зручними: "дівчинка має подобатися", "хлопець не має бути слабким". Звідси - модель: я маю змінитися, щоб бути гідною любові. Проблема в тому, що в цих стосунках люблять не вас, а ту роль, яку ви граєте.
Адаптація - це не завжди погано
Звісно, стосунки потребують гнучкості. Але є принцип: змінюватись разом із партнером, а не під нього. Якщо ці зміни роблять вас кращою для самої себе - це розвиток. Якщо вони стирають вас - це втрата ідентичності.
Страх бути "занадто"
Багато хто змінюється не через кохання, а через страх: "я надто емоційна", "надто сильна", "надто вимоглива".
"Але питання не у вас. Питання - чи це ваша людина, якщо вона боїться ваших справжніх проявів", - пояснює фахівець.
Компроміс чи капітуляція
Компроміс - це коли обидва змінюються. Якщо лише ви підлаштовуєтесь - це капітуляція, не союз. Такі стосунки зрештою або розваляться, або перетворяться на залежність.
Справжність відсіює зайвих
Бути собою - ризиковано. Але це єдиний спосіб знайти того, хто дійсно вам пасує. І так, певні люди можуть піти. Але залишаться ті, з ким не доведеться зраджувати себе.
"Так, зміни - це нормально. Але тільки тоді, коли вони йдуть зсередини. Коли ти змінюєшся не "для когось", а тому, що хочеш рости, розвиватися, бути більше собою. Тож питання не в тому, чи варто змінюватися. А в тому, чи зможеш ти бути щасливим у стосунках, де спочатку довелося сховати себе?" - резюмує Віталій Курсік.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
