Гавалешко мріяв грати за буковинський клуб

---
1 828
0
Колеги по команді "добивали" суперників у третій партії вже без Олега, який зазнав травми і змушений був спостерігати за кінцівкою зустрічі з лави для запасних. Тож розмову ми розпочали із медичної "розвідки".

– Я трохи потягнув боковий м’яз спини. Але лікар каже, що все буде нормально – за тиждень маю одужати.

– Киянам ти забивав практично всі м’ячі...

– Вважаю, що вся команда грала дружно. Не думаю, що когось можна назвати явним лідером. У певні ігрові відрізки кожен брав на себе функції лідера. Втішає, що у нас вже є справжня команда, і ми граємо у справжню командну гру. Хоча було важко. Сезон видався довгим і непростим. Грали з командами доволі різного класу: одні – нашого рівня, інші – на три голови нижчі, на них дуже важко налаштовуватися.

– Схоже, вдома на "Динамо-Академію" теж було складно налаштуватися після двох ви-їзних перемог?

– Причому, не сказав би, що важких. Справді важко налаштовуватися. Там ми програли двічі першу партію – незвичний зал, атмосфера тощо. А сьогодні було якесь хвилювання через те, що давно вдома не грали (лише перший тур і один кубковий раунд). Зібралося багато глядачів, ми хотіли показати якнайкращу гру, тому й хвилювалися.

– Ти вже пограв і у вищій лізі, і у суперлізі, але за "чужі" команди. Тепер увійшов до вищої ліги з рідною...

– Емоції, звісно, великі, адже захищати честь рідного краю – особливо приємно. Сьогодні ми були впевнені, що переможемо, тому й раділи не так, як, мабуть, було би за рахунку 3:2 у серії. Але головне, що ми у вищій лізі! І цим, сподіваюся, не обмежимося. Будемо боротися за вихід до суперліги. Тут керівники – максималісти, вони й нас заряджають на максимальні завдання. Тим більше, що навіть у теперішньому складі, вважаю, наша команда – десь рівня першої четвірки вищої ліги. Перший рік був для нас непростим, тривала комплектація, команда обігрувалася. Хороший колектив створюється за 2-4 роки, тож це фантастика, що ми з ходу пробилися до вищої ліги. Це все завдяки керівництву клубу і особисто Василеві Ватаманюку. Він зробив один з кращих в Україні волейбольних залів, нормальні умови для тренувань, залишається лише працювати і досягати успіху.


З досьє "МБ". Олег Гавалешко (16.07.71), майстер спорту з волейболу. Володар Кубка України, призер чемпіонатів України та Туреччини, чемпіон Азербайджану. Виступав за команди "Політехнік" (Львів), "Ремтехсільмаш" (Вінниця), "Азот" (Черкаси), "Халбанк" (Туреччина), "Підшипник" (Луцьк), "Фатра" (Чехія), "Метро" (Баку).

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:
File engine/modules/daynews2.php not found.


Logo
“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Foreningen Ukrainian Media Fund Nordic в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів” в рамках реалізації
грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.
Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”


Copyright 2024. Всі права захищені. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
при розміщенні посилання (для Інтернет-видань - гіперпосилання) на molbuk.ua. Посилання
(гіперпосилання) обов'язкове в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.